Тема уроку: Життєвий і творчий шлях Василя Стуса. Поезія.
Мета уроку:
Освітня: ознайомити учнів з біографічними відомостями про В. Стуса, вказавши при цьому їхній зв’язок з його творчістю;
Розвиваюча: розвивати уяву учнів, їх пам'ять та абстрактне мислення;
Виховна: виховання свідомого прагнення до вивчення української літератури.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Метод проведення уроку:
усний виклад матеріалу вчителем;
метод шкільної лекції;
метод творчого читання;
метод бесіди.
Шлях аналізу: цілісний.
Обладнання: підручник з української літератури для 11 кл., хрестоматія, портрет
В. Стуса, дошка.
Використана література:
1.Нечволод Л. І. Українська література 11 клас. Підручник. – Л.: Літопис, 1998. – 318с.
2. Семенюк Г. Ф. Українська література 11 клас. Підручник. – Л.: Світ, 2006. – 227с.
3. Жулинський М. Василь Стус // Жулинський М. Слово і доля.— К., 2002.
4. Коцюбинська М. Стусове “самособоюнаповнення” // Сучасність.— 1995.— № 6.
5. Наливайко Д. Василь Стус — перекладач // Всесвіт.— 1991.— № 1.
6. Не відлюбив свою тривогу ранню... Василь Стус — поет і людина: Спогади, статті, листи, поезії.— К., 1993.
7. Оникієнко І. Символ “веселий цвинтар” в “естетиці страждання” В. Стуса // Слово і час.— 1997.— № 2.
8. Павлишин М. Квадратура круга: пролегомени до оцінки Василя Стуса // Дивослово.— 1994.— № 1.
9. Стус Д. Берегами конспектів В. Стуса. До літературної біографії письменника // Слово і час.— 2000.— № 9.
10. Стус як текст.— Мельборн, 1992.
11. Шевельов Ю. Трунок і трутизна // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.— К., 1994 — Кн. 3.
12. Програма “Українська література 5—12 кл.” Перун. – К., – 2005.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
На дошці розміщений портрет Василя Стуса, написана цитата до теми: „Україна є віссю, навколо якої обертається вся поезія В. Стуса. "
(М. Рильський)
ІІ. Оголошення теми і мети уроку
Сьогодні ми поговоримо про людину, яка вважається одним з найвизначніших українських поетів XX століття, про людину, творчість якої міцно ввійшла в історію української літератури, тобто про Василя Стуса та про його поетичне надбання.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності:
Василь Стус вніс вагомий внесок в розвиток української літератури. Не звертаючи уваги на тяжке життя, завжди боровся за справедливість, за що і терпів жорстокі й несправедливі муки. Хоча повністю його поетичний доробок уже ніколи не стане надбанням рідного народу: не менше шестисот віршів Василя Стуса було конфісковано й знищено в страшні роки його табірних страждань. Проте й та частина, якій пощастило побачити світ, засвідчила його могутнє обдарування, глибокий розум, безмежну любов до рідного краю, незламну могутність духу. Протягом нашого уроку ви неодмінно переконаєтеся в силі його поетичного слова.
ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.
1. Життєвий і творчий шлях Василя Стуса.
Василь Семенович Стус народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району на Вінниччині в селянській родині. Дитинство, яке сам він назвав „гарним" проходило в атмосфері добра та любові. А ще - народної пісні.
У 1940 році сім'я переїздить до міста Сталіно (тепер Донецьк). Коли хлопчику виповнилося 6 років, батьки віддали його до школи. Родина жила дуже бідно, не мала житла. Після закінчення школи Василь Стус став студентом історико-філологічного факультету Донецького державного педагогічного інституту. Вчитися йому було важко через матеріальні нестатки і казенність, схоластичність тогочасного вузівського навчання. Але, незважаючи на це, Василь приймав активну участь у діяльності студентської літературної студії. Бо саме в ці роки він глибоко зацікавився світовою літературою (М. Рильським, В. Свідзинським, Б. Пастернаком, Й.-В. Гете, Р.-М. Рільке, Л. Толстим, В. Стефаником, А. Камю, В. Фолкнером). Усе життя він виявляв інтерес до творів, які відзначалися неординарністю світобачення, інтелектуалізмом, філософським осмисленням дійсності, новаторством в галузі художньої форми.
У 1959 році Стус закінчив інститут і почав вчителювати в сільській Таужнянській семирічній школі Гайворонського району на Кіровоградщині. Через 2 місяці його призвали в армію, та навіть за такий короткий час Стус зумів завоювати щиру любов своїх учнів і колег. Ще до призиву в армію він підготував до друку і надіслав до редакції „Літературної газети" першу добірку віршів, яка була надрукована в грудні 1959 року з напутнім словом Андрія Малишка.
Два роки, з 1959 по 1961, у Стуса забрала армія, де вірші майже не писалися. Після демобілізації Василь викладав українську мову та літературу в Горлівській школі № 23. Його гнітило жахливе становище української мови на Донбасі.
1961-1963 роки стали для Стуса „часом поезії"": Василь працював літературним редактором газети „Соціалістичний Донбас", багато писав сам.
У 1963 році поет вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України. У вересні 1965 року М. Шамота виключив Василя з аспірантури „за систематичне порушення норм поведінки аспірантів і працівників наукового закладу". Але справжньою причиною покарання став випадок, що трапився в кінотеатрі „Україна" на прем'єрі кінофільму С. Параджанова „Тіні забутих предків".
З 1966 по 1972 рік Стус працював на посаді старшого інженера в системі Міністерства промисловості будматеріалів УРСР. Продовжував багато писати і активно виступав проти свавілля і беззаконь брежнєвської системи, захищав права людини. Стус у 1972 році був заарештований і звинувачений у тому, що „систематично виготовляв, зберігав і розповсюджував антирадянські наклепницькі документи". Поета було засуджено до позбавлення волі на п'ять років в таборах і на три роки заслання. Жорстоке і несправедливе покарання поет відбував у гулагівському таборі в Мордавській АРСР, заслання - в Магаданській області. У таборі Стус захворів на виразку шлунка. Було зроблено складну операцію і хворий повернувся у в'язницю. Але страшна хвороба не зробила його поступливішим. Він не міг змовчати на образу від тюремного начальства, читав книги у госпіталі, хоча це було суворо заборонено, на підтримку товаришів оголошував голодовки. За це протягом 1973-1976 років кільканадцять разів був покараний. Відбувши покарання, у 1979 році повертається до Києва. Працюючи в ливарному цеху заводу ім.. Паризької Комуни, веде енергійну громадську й літературну діяльність. Тодішня влада розуміла, яку небезпеку для неї становить спілкування сильної особистості безпосередньо з народом України, тому Стуса на 10 років позбавили волі у таборах суворого режиму, 5 років заслання за участь в Українській Гельсінській групі.
Свій другий термін він відбував у спец таборі для політв'язнів на Уралі із надзвичайно суворим режимом. В ув'язненні було знищено рукопис останньої збірки віршів „Птах душі", створеної поетом незадовго до трагічної загибелі. Але і в цих умовах Стус не зломився виступав проти свавілля. Помер 4 вересня 1985 року в карцерній камері № 3 під час сухої голодовки. 19 листопада 1989 року прах Стуса прибув літаком з Уралу до Києва і був відданий землі Байкового цвинтаря після заходу сонця.
2. Робота над поетичним надбанням Василя Стуса.
Виразне читання учнем вірша „За літописом Самовидця".
Слово вчителя:
Вірш „За літописом Самовидця" створено на основі історичних записів одного з найвідоміших авторів українських козацьких літописів XVII ст. - Самовидця. Ще й сьогодні вчені-історики не дійшли згоди в питанні, кому належить цей промовистий псевдонім. На припущення дослідників, це міг бути військовий та релігійний діяч Роман Ракушка-Ромоновський. Його літопис відзначається надзвичайною об'єктивністю, логічністю викладу, багатством цікавих громадських відомостей. Він не приховував непривабливих подій, ганебних учинків козацької старшини, які призвели до жахливої Руїни 2 п. XVII ст.. Внаслідок цього Україна втратила право бути ні від кого не залежною, перетворилася на наймичку своїх сусідів - Польщі і Росії. Літопис Самовидця — цінне історичне джерело, яке Василь Стус творчо інтерпретував, збагативши ліризмом, власним осмисленням.
Бесіда за запитаннями:
• 3 якими творами інших українських митців перегукується поезія „За літописом Самовидця"?
• Чим відрізняється від них?
• Чи називає поет причину трагедії? Яку?
• Які художні засоби використовує поет?
Виразне читання учнем вірша „Як добре те, що смерті не боюсь я".
Слово вчителя:
Цей вірш входить до збірки „Палімпсести", яка була видана за кордоном у 1986 році вже після смерті поета. Точної дати написання поезії не встановлено, але, скоріше за все, створена вона була в ув'язненні і стала відповіддю Стуса тим, хто лякав його смертю, безславним кінцем. Стус передчував неминуче, політв'язень, дисидент, відірваний каральною владою від рідної землі, але він вірив у своє повернення на Україну.
Бесіда за запитаннями:
• Чи не нагадує вам цей вірш заповіт? Чому?
• В якій поезії вже звучали подібні заповіти?
Виразне читання учнем вірша „На колимськім морозі калина…"
Слово вчителя:
Багато талановитих українських письменників і поетів пройшли колимськім шляхами. Не оминула ця доля і Василя Стуса. Як згадка про цей період - вірш „На колимськім морозі калина", який увійшов до збірки „Палімпсести".
Бесіда за запитаннями:
• Про що власне ця поезія?
• Яке протистояння барв наявне у вірші?
Слово вчителя:
Цей вірш - присвятив Аллі Горській, яка була по-звірячому вбита за загадкових обставин 1970 року. Правозахисники у її смерті звинувачували владу. Василь Стус знав реальну ціну командно-адміністративній поліцейській системі. Йому вдалося вберегти свою душу від брехні, що переповнювала тоді всі газети, журнали, книжки, радіо, телебачення. Поет бачив, як гине, обплутана цією системою, Україна, як твориться етноцид в Україні, як гине мова, культура, як гинуть кращі українці.
Бесіда за запитаннями:
• Як ви зрозуміли вірш? Проаналізуйте його.
Виразне читання учнем вірша „Весняний вечір. Молоді тумани".
Слово вчителя:
Цей вірш - один з небагатьох творів, де поет виступив як лірик. Це потужне ліричне самовираження, діалог двох закоханих сердець.
Бесіда за запитаннями:
• У формі чого побудований вірш?
• Про що він?
• Яким постає перше кохання?
• Яка роль пейзажів в цьому вірші?
• Чим приваблює чи відштовхує вас ця поезія? Аргументуйте свою відповідь
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Василь Стус народився:
2. В якому інституті навчався Василь Стус після закінчення школи?
3. В якому році в «Літературній Україні» вийшла перша збірка творів Василя Стуса «Круговерть"?
4. Літредактором якої газети працює Василь Стус?
5. В якому році вперше був заарештований Василь Стус?
6. Кому присвячений вірш „Не можу я без посмішки Івана"
7. Кому присвячений вірш „Ярій, душе. Ярій, а не ридай"?
V Підготовка учнів до виконання домашнього завдання:
1. Оголошення домашнього завдання
4-6 балів: вивчити біографію письменника за підручником.
7-9 балів: вивчити напам'ять вірш Василя Стуса „Весняний вечір. Молоді тумани".
10-12 балів: написати невеликий твір - роздум за темою « Шлях на Голгофу », «Особливості поетичної мови Василя Стуса», «Філософічність у творах Василя Стуса » (будь-яке на вибір), обсягом 2-4 сторінки шкільного зошиту.
2. Повторення особливостей написання твору-роздуму
VI Підведення підсумків уроку:
1.Оголошення поурочного балу
2.Коментування оцінок