Конспекты для среднего звена
| Конспекты уроков для начальных классов » Учебные предметы » Методические темы и классные часы » Приёмы работы над загадкой |
Отправь конспект на наш сайт, получай за него деньги ЕЖЕМЕСЯЧНО.
100$ в месяц? Проще простого!
Полные условия партнерской программы читать здесь.
 |
Приёмы работы над загадкой |
|
Обратите внимание: 1. Копирование текста разрешено только группе "Клуб Учителей". 2. При оплате по СМС, копирование доступно сразу после оплаты, вне зависимости от группы. 3. Внизу страницы отобраны другие материалы по данной теме - не забудьте их посмотреть! 4. Для поиска конспектов, рекомендуем использовать поиск (вверху страницы). 5. Почему важно оплатить конспект? - Только после оплаты, вы получаете право, на законное использование материала!
Прийоми роботи над загадкою
Зміст Вступ………………………………………………………………………...….3 I. Використання загадок у початковій школі………………………………...5 I.1. Місце загадки в навчально-виховному процесі…………………………5 I.2. Особливості українських літературних загадок………………………...7 I.3. Існуючі методичні підходи до роботи над загадкою у початковій школі…………………………………………………………………………..12 II. Особливості роботи над різними видами літературних загадок……….18 II.1 Послідовність роботи над загадками у початковій школі…………….18 II.2 Особливості роботи над загадками-римовками……………………….19 II.3 Особливості роботи над описовими загадками, з акровіршами…..….21 II.4 Особливості роботи із загадками-метафорами, з мовно-графічними загадками…………………………………………………………………...…23 III. З досвіду роботи над загадкою на уроках читання у початковій школі…………………………………………………………………………..26 Висновки………………………………………………………………...……34 Література ……………………………………………………………………36 Вступ Згідно з «Концепцією розвитку загальної середньої освіти», голов¬ною ідеєю освіти XXI століття повинна стати освіта для людини, «її стри¬жень — розвивальна, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє використову¬вати набуті знання та вміння для творчого вирішення проблем, критич¬но мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни». Реформа сучасної освіти спрямована на формування у дитини осмисленого і зацікавленого ставлення до навчання. Великого значення набуває розвиток мовної сфери учня, оскільки початкова школа — це школа рідної мови; зазнає змін розділ «Читання», поступово акцент зміщується у бік розвитку літературної освіти молодших школярів. Під Літературною освітою молодших школярів розуміють складову «всього початкового курсу..., де саму літературу пізнають як форму суспільної самосвідомості та як мистецтво слова, що містить ще й систему літературознавчих уявлень та критеріїв, так і засвоєння культури слова з виходом на багатоаспектну опосередковану і неопосередковану комунікацію при формуванні естетичного та художнього смаку... Вирішення проблеми літературної освіти молодших школярів у системі читання можливе при доборі спеціальних методів і прийомів, які дадуть змогу при недоскона¬лій навичці організувати якісне опанування літературою як мистецтвом із цілеспрямованим розвитком мовлення та засвоєнням культури спілку¬вання». Навчальний матеріал, який використовує вчитель, може бути різним. Я зосереджую свою увагу на українських літературних загадках, щоб з'я¬сувати, які дидактичні можливості для розвитку літературної освіти мо¬лодших школярів вони мають. Українські літературні загадки поряд з народними використовува¬ли у навчанні дітей молодшого шкільного віку ще на початку XX століт¬тя українські педагоги — автори перших читанок: Б. Грінченко, О. Білоусенко та С. Черкасенко. Літературні або авторські загадки — важливий жанр дитячої літерату¬ри, в якому працювали Л. Глібов, Олена Пчілка, О. Духнович, Н. Кобринська та інші письменники XIX століття. І. Я. Франко у праці «Останки первісного світогляду в руських і польських загадках народних» здійснив першу класифікацію народних загадок. Використання літературних загадок у початковій школі дає вчителю великі навчальні, виховні та розвивальні можливості. У підручниках з читання для початкових класів шкіл з українською мовою навчання використано загадки Д. Білоуса, Л. Глібова, Марійки Підгірянки, О. Сенатович, С. Жупанина, А. Качана, Т. Коломієць. Але, закінчуючи початкову школу, учні не можуть назвати жодного з авторів літературних загадок. Існують лише окремі статті з цієї проблеми в педа¬гогічних журналах. У періодичній літературі та в збірках розрізнено друку¬ються літературні загадки, в яких дуже часто не вказується автор. У сучасній дитячій літературі до жанру загадки звертається чимало письменників. Багато літературних загадок набули такого ж широкого розповсюдження і популярності, як і народні. На думку Ю. Г. Ілларіонової, літературна загадка продовжує традиції народної загадки: вона базується на тому ж образному уявленні про пред¬мет, порівнянні і зіставленні. Але літературна загадка дає опис більш по¬вно, більш детально. Часто літературні загадки — це цілі розповіді у віршах. Тому авторські загадки легше відгадуються. Предмети і явища в них знайомі дітям, вони взяті з сучасного життя. Це потяг, велосипед, окуляри, м'яч, олівець тощо. В той же час авторські загадки по-новому обігрують предмети, які є традиційними в народній поезії, наприклад, на¬родну загадку про піч, вогонь, сажу й дим: «Мати товстуха, дочка краснуха, Батько чорнявий, син кучерявий» переказав Л. Глібов у загадці «Що то за родина?»: «...Я щедруха, я гладуха; В мене донечка красуха; Кучерявенький синок, Як той сизий голубок...» Якщо більшість народних загадок складається з одного рядка, а найдовші з них — з чотирьох рядків, то літературні загадки складаються не менше як з чотирьох рядків, а також серед них є багато віршованих опо¬відань і казок. Поети використовують всі засоби мовної гри, щоб допомогти дитині самій здогадатися, про що йде мова. Автори полегшують роботу дитини над загадкою, тому підказують їй це за допомогою рими: Ось вона яка — Розбійниця морська! — Всіх би проковтнула Зажерлива... (акула). (Крапчан Б.) чи за допомогою звуконаслідування: Хто весь час Говорить так: Втік? Так! Втік? Так! (Годинник) (І. Січовик) Лише серед авторських загадок існує такий вид загадок, як акровірші, де відгадка міститься прямо у загадці: Грізну хмару-грозовицю Розірвала блискавиця, І в ту ж мить гучний удар, Мов гора, упав із хмар! (В. Довжик) Також лише серед літературних загадок зустрічаються лінгвістичні загадки: анаграми, метаграми, логогрифи, які розраховані на розвиток уважності та логічного мислення у дітей. У народних загадках, на відміну від літературних, частіше використовується метафора, а не опис предмета. Наприклад, у загадці про п'явку не перераховуються її ознаки: «Безкостий Марко перепливе море шпарко»; а про дятла сказано так: «їздить Савочка на мальованих саночках, моло¬ду минає, стару цілує». Звичайно, дітям відгадати таку загадку не тільки важко, але просто неможливо. Але цього й не потрібно. Дитина, поміркувавши над такою загадкою, отримає відразу ж відповідь від дорослого. Достатньо її запам'ятати, щоб «відгадати» наступного разу. І ще збагнути, що ж спільного у загадки з відгадкою. Тому ця пара, загадка — відгадка, завжди разом. Відгадка іноді римується із загадкою: Що іде без упину? (Години) Більшість народних загадок сучасні діти і навіть дорослі відгадати не можуть, тому що в них йде мова про застарілі речі, форми, засоби праці, які були предметами загадування: кочерга, коромисло, сідло тощо. Але навіть той, хто багато спостерігав за яким-небудь явищем, але не чув загадки, не завжди здогадається, про що йде мова. Можна перебрати будь-які варіанти у пошуках відповіді на загадку: «Білі хороми, червоні підпори», але так і не збагнути, що це гусак. На відміну від народних, літературні загадки частіше мають вигляд вірша з чотирьох рядків, організованого за всіма правилами літературного віршотворення. Єдність ритмічної організації віршованої загадки є показником її літературного походження. Тоді як у народних загадках найчастіше немає чергування наголошених і ненаголошених складів. Навіть у середи¬ні однієї загадки ритм може змінюватися. Хоча у народних загадках мо¬же спостерігатися єдина ритмічна організація (найпоширеніша — хорей — двоскладова стопа з наголосом на першому складі), але більшість побудо¬вано на зміні ритмів. Цим досягається зацікавлене сприйняття загадки. Відрізняється і використання рими в загадках. У народних найчасті¬ше використовуються суміжні рими, а для літературних характерні як су¬міжні (В. Бичко «Заєць), так і перехресні (Л. Глібов «Хто воно? Телятко»). У літературних загадках рими можуть бути парними (Л. Глібов «Що за ко¬зак? Горох») або потрійними (Л. Глібов «Хто вона? Ластівка»). Можливості загадки багатогранні. Засобами літературної загадки можна формувати любов до творчості українських авторів, вводити дитину у світ поезії. Відгадування загадок сприяє активному розвитку мовлення дітей. Сутність літературної загадки вимагає особливо розміркованого ставлен¬ня до її мовленнєвої форми: морфології, синтаксису. Таким чином, під впливом загадки у дитини з'являється звичка роздивлятися слово як жи¬вий та багатогранний мовленнєвий засіб. Це удосконалює не тільки мов¬ну підготовку дитини, але й успішно розвиває її розумові здібності, роз¬ширює кругозір. Літературна загадка розвиває у дітей поетичне сприйняття світу. Во¬на, як ні один з інших творів малого жанру, дає приклад того, як змістов¬но, по-різному використовуючи мовні засоби, можна сказати про один і той же предмет. Це відноситься до тих предметів, які найчастіше зустрі¬чаються у досвіді людей, приваблюють своїм зовнішнім виглядом, фар¬бами, формами. Значну роль відіграють загадки у розвитку в дітей поетичного слуху. Літературні загадки розвивають чутливість до рими, збагачують слух ди¬тини різноманітними ритмами та мелодіями. Загадка розвиває мислення людини, крізь поетичне віконечко ознайомлює з навколишнім світом, намагається зосередити увагу на таких яви¬щах, які є невидимими для очей, вчить бачити у звичайному незвичайне, в буденному — поезію. Це своєрідний курс народного світознавства. Фольклорист Н. Сивачук помітила, що властиве українському народові «зачу¬дування» усім тим, що зв'язане з одержанням знань, виявилося в народній загадці. У процесі загадування — відгадування загадок активізуються знання дитини з усіх шкільних предметів». Українські літературні загадки поряд з народними почали використовуватися в навчанні молодших школярів уже в XIX столітті. Саме то¬ді цей жанр дитячої літератури досяг певного розвитку, значний внесок в який зробили О. Духнович, Л. Глібов та Олена Пчілка. Сучасну дитячу літературу вже неможливо уявити без загадок поетів XX століття (В. Бичко, Г Бойко, Марійка Підгірянка та інші) та наших сучасників (Д. Білоус, С. Жупанин, Л. Мовчун, І. Січовик, Г. Чубач та інші). Третя операція — завершальна метафора. Тепер потрібно дати руч¬ці метафоричне визначення: «Це дещо таке, що прокреслює чорну стеж¬ку на білому полі». Четверта операція — необов'язкова — полягає в тому, щоб оформити таємне визначення предмета в максимально привабливу форму. Нерідко загадці надають форму вірша. У даному випадку це нескладно: «Він на білім-білім полі Залишає чорний слід за собою». Джанні Родарі зазначав, що діти так полюбляють загадки, тому що вони у концентрованій, майже символічній формі відбивають дитячий досвід Пізнання дійсності. Для дитини світ наповнений таємничими предмета¬ми, незрозумілими подіями, неосяжними формами. Присутність дитини у світі — таємниця, в яку їй ще потрібно буде потрапити, загадка, яку ще потрібно відгадати за допомогою запитань. І процес цей, процес пізнання, часто відбувається саме у формі несподіваного відкриття, сюрпризу. Звідси те задоволення, яке дитина отримує від самого пошуку і від сюрп¬ризу, який на неї чекає. А. О. Нестеренко вважає, що «на матеріалі загадок можна вирішити багато методичних проблем: від систематизаціі якості предметів і явищ до побудови моделей і розвитку асоціативного мислення. У той же час, складання загадок — це творчість, доступна навіть 4—5-річним дітям». Складати загадки методист пропонує на основі порівняння та протистав¬лення предметів і явищ. Питання методики роботи над літературною загадкою розглянуто у працях професора О. В. Джежелей в системі позакласного читання та уроках читання за програмою «Читання і література» в початкових кла¬сах. Автор вважає, що мета читання загадок у початкових класах школи не лише в тому, щоб залучити дітей до своєрідної краси малих форм по¬езії, але передусім у тому, щоб навчити бачити їх за короткою інакомовною формулою чітке зображення того предмета чи явища, про яке думав автор, створюючи загадку. О. В, Джежелей пропонує такий метод відгадування: потрібно зрозу¬міти текст загадки, виділити з нього всі якості й ознаки предмета, вказані у загадці. Потім, напружуючи уяву, подумки побачити предмет і довести рядками тексту правильність догадки. Тобто, спочатку потрібно навчити дітей порівнювати явища і предмети. Слухаючи загадку, учні нерідко роблять припущення щодо відгадки. З цього моменту і починається навчання учнів дисциплінованості, вмін¬ню вести діалог і мотивувати свої думки посиланнями на текст. Учитель звертає увагу дітей на те, що довести правильність відповіді можна лише сумою ознак, а не однією окремою ознакою. Важливу роль відіграє при цьому націлювання дітей на точність відтворення тексту. Методисти вважають, що у навчанні дітей відгадувати загадки треба дотримуватися наступних правил: 1. Перш ніж вчити відгадувати, треба навчити дітей порівнювати окремі речі, предмети. 2. На окремому занятті учням треба пропонувати загадки однієї тематики, яка обов'язково їм повідомляється: «Зараз ми будемо відгадувати загадки про овочі». До речі, етнографи дізналися, що таким чином пропонувалися загадки і в давнину — за окремими тематичними колами. 3. Не можна загадувати загадку про річ, яка недостатньо відома учням. 4. До однієї загадки може бути декілька відгадок. Головне — це довести свою думку аргументами. 5. Особливу увагу треба приділити формуванню вміння уважно слухати і не вигукувати, оскільки відгадка не завжди лежить на поверхні. Загадку треба обов'язково дослухати до кінця. 6. Для ефективної роботи потрібен неодноразовий зразок міркування, за¬пропонований вчителем, щоб учень бачив, як треба аналізувати, звик до послідовності, яка допомагає відгадати. Таким чином, у сучасній методиці основний акцент уваги вчителя переноситься з відгадування на складання учнем власної загадки. Безсумнівно, що цей прийом позитивно впливає на творчий розвиток дитини, ставить її на місце автора і вимагає іншого погляду на тексти творів. Але не можна ігнорувати і відгадування загадок, що є важливим етапом у про¬цесі розвитку дитини. У методиці на даний момент докладніше розроблено питання роботи над народною загадкою, тоді як методика роботи над літературною загад¬кою запропонована лише в окремих працях. II. Особливості роботи над різними видами літературних загадок II.1. Послідовність роботи над загадками у початковій школі Сучасна дитяча література надає великі можливості, щоб навчити ді¬тей відгадувати загадки. Якою може бути послідовність роботи над різними загадками? Розпочинати знайомство краще з групи семантичних загадок, а саме — з літературних загадок з підказками (загадки-римовки з прямим переліком ознак), відгадка яких лежить на поверхні і дає можливість вчи¬ти дітей міркуванню, знайомити зі способами відгадування. Потім — ін¬ші загадки семантичної групи (описові загадки з прямим переліком ознак, загадки з порівнянням, загадки з протиставленням), загадки-римовки з використанням метафори. Після цього учням можна пропонувати ве¬лику групу метафоричних загадок — і народних, і літературних. І, наре¬шті, — акровірші, як перехідний вид від семантичної групи до мовно-гра¬фічної (спочатку акровірші з прямим переліком ознак, потім — акровірші з використанням метафори). Останніми вивчаються загадки мовно-графічної групи (логогрифи, метаграми, анаграми), бо вони є найскладніши¬ми для сприйняття та осмислення. Подання загадок у такій послідовності і в поєднанні з народними сприятиме успішному навчанню та розвитко¬ві молодших школярів. Послідовність роботи над загадками у початковій школі Вид загадки Народні загадки Літературні загадки Римовки з прямим переліком ознак - + Описові загадки з прямим переліком ознак + + Описові загадки з порівнянням + + Описові загадки з протиставленням + + Загадки-римовки з використанням метафори - + Метафоричні загадки + + Акровірші з прямим переліком ознак - + Акровірші з використанням метафори - + Логогрифи - + Метаграми - + Анаграми - + Загадки-жарти + - II.2. Особливості роботи над загадками-римовками Працюючи в класі над загадками-римовками, бажано, щоб учитель зосереджував увагу не стільки на відгадуванні, скільки на доведенні своєї думки за допомогою виділення ознак загаданого предмету чи явища. Тре¬ба вчити дітей наводити окремі рядки загадки для доведення, а для цього її текст повинен звучати декілька разів як у виконанні вчителя, так і учнів. Має клешні й довгі вуса, Я і сам його боюся, Бо щипає, мов гусак. Ну, а звуть щипаку... (рак). (М. Климчик) Зразок міркування за загадкою М. Климчука: «Це рак, тому що в загадці сказано «має довгі клешні, довгі вуса», а у рака є і довгі клешні, і довгі вуса, та він може щипатися». Типовою помилкою учнів при відгадуванні загадок-римовок є поспішність і неаргументованість відповіді. Для того, щоб привчити учнів дослуховувати загадку до кінця і критично оцінювати відповідь, існують римовки-обманки, в яких рима підказує помилкову відповідь. На жаль, у сучасній літературі небагато гарних зразків подібних текстів. Одним з та¬ких прикладів може стати вірш Л. Мовчун. Через поле швидко мчиться Мама вовчика — вовчиця. За кущем її боїться Мама зайчика — зай... Лисенятко у колиску Спати вклала мама-лиска. Рисенятко під берізку Спати вклала мама — рис... Костик був на боксі вчора, Бачив справжнього бок... Їду з братиком Петром І трамваєм, і мет... Або вірш-гра А. Бортняка «Так чи ні?»: Зіграти хочеться мені З тобою, друже, в «Так чи ні?». Тобі питання задаю, Готуй же відповідь свою. Відповідай, коли мастак, Єдиним словом — «ні» чи «так». Якщо кмітливий, друже, ти, То може й рима помогти. Але вона хитрюща в нас. Аби не збила з толку враз! Тягнути час навіщо нам? Зіграй — і ти побачиш сам. Скажи, співає сом пісні? Не гайся з відповіддю: (...). Чи вміє плавати гусак? -Ну, що на це ти скажеш? (...). Скажи мені, червоний мак В січневу пору квітне? (...). А крокодили на сосні Свої будують гнізда? (...). Чи достигають навесні Пшениця й жито в полі? (...). Коли розсердиться їжак, Слона він може вбити? (...). Ріка біжить удалині, Чи є у неї ноги? (...). А чи буває сон у сні? Чекаю відповіді! (...). Перекривив синицю шпак, Таке буває, друже? (...). Скажи, морози крижані Страшні для мавп тропічних? (...). Чи правда це, що вовк усмак Наївся груш і яблук? (...). А під кінець скажи мені: Цікава гра у «Так чи ні?» (...). Якщо вчитель немає подібних римовок-«обманок», він може запропонувати учням спосіб міркування від супротивного. Наприклад, до вже зга¬дуваного твору М. Климчука: «Чи може бути відповіддю «грак»? А «мак»? Доведіть!». II.3. Особливості роботи над описовими загадками, з акровіршами При роботі над описовими загадками з прямим переліком ознак ефективним є використання питального плану. Учні виділяють ознаки з тексту загадки, а потім формулюють запитання до цих ознак, записують ці запи¬тання у вигляді питального плану. Учні вчаться розуміти, на яке запитання відповідає кожна ознака в тексті загадки. Цей прийом допомагає аналізу¬вати, а значить, — і відгадувати запропоновані загадки. Питальний план допомагає і під час самостійного складання учнями описових загадок. Довгі вуха, куций хвіст, Невеличкий сам на зріст, На городі побував, Там капустки пожував. Довгі лапки — скік та скік: Ми погрались, а він втік. (Заєць) (Г. Бойко) Питальний план Яка в нього зовнішність? (Які вуха? Хвіст? Лапи?) Якого він розміру? Де можна його побачити? Що він полюбляє їсти? Як пересувається? Особливості поведінки. При роботі над описовими загадками з протиставленнями та з порівнянням учні добирають предмети зі спільними ознаками. При відгадуванні таких загадок треба відкинути зайві варіанти та об'єднати ознаки, що опи¬сують загаданий об'єкт. Робота над описовими загадками будується на по¬ступовому аналізі запропонованих ознак, їх поєднанні, порівнянні з об'єк¬тами певного тематичного кола і формулюванні висновку відгадки. Сірий, та не вовк, Довговухий, та не заєць, З копитами, та не кінь. (Віслюк) (В. Гринько) Зразок міркування при відгадуванні загадки Варвари Гринько: «Це хтось сірий, довговухий, з копитами. Сірим може бути вовк, миша, осел, заєць. Але вовк не підходить. Це хтось довговухий. Довговухим може бу¬ти заєць, віслюк, собака. Заєць не підходить. Це хтось довговухий, сірий та з копитами. З копитами може бути кінь, віслюк, корова. Кінь не підхо¬дить за умовами загадки. Корова не підходить, бо вона не сіра. Всі ці озна¬ки підходять до віслюка. Так, це віслюк». Під час роботи над такими видами загадки формується критичність мислення, вміння порівнювати, співставляти, формулювати висловлення. При роботі з акровіршами вчитель звертає увагу учнів не тільки і не стільки на ознаки предмета, який загадується, а на принцип побудови та¬ких загадок, в яких, щоб розкодувати загадане слово, треба прочитати по¬чаткові літери кожного рядка зверху вниз. — Ти, Максимку, щось притих? — Я читаю акростих! — Що ж воно ото за штука? — Запитав дідусь онука. — Перші літери рядків Зверху вниз я разом звів, Ось і вийшло слово з них, Це, дідусю, акростих. (М. Романченко) Крім письмової, учням можна запропонувати й усну форму роботи над акровіршами, але її можна розпочинати тільки тоді, коли чітко засвоєний принцип розгадування. Під час роботи над акровіршами в учнів розвива¬ється увага, творчість та нестандартне сприйняття навколишнього. II.4. Особливості роботи із загадками-метафорами, з мовно-графічними загадками Під час роботи над метафоричними загадками формується вміння зіставляти предмети і явища, розуміти образні висловлення. Для того, щоб відгадати загадку, треба уважно вчитуватися до кожного слова загадки, розуміти, про які ознаки хоче повідомити нам автор. Зразок міркування до загадки В. Бурбели: «Стоять красуні на воді — щось красиве, яке знаходиться, може, й росте на воді, це може бути якась рослина. Вінки в них білі й золоті — на верхній частині вони мають прикрасу, як вінок, білого й жовтого кольору. Це лілія, тому що вона красива, росте на воді, і квітка у неї біла з жовтою серединкою». При вивченні мовно-графічних загадок (логогрифів, метаграм, ана¬грам) увага учнів звертається на графічний образ слова, поступовий ана¬ліз допомагає знайти відгадку. Під час роботи над загадками такого виду формується вміння логічно мислити, міркувати, зіставляти різні предмети і явища. Підготовкою до роботи з цією групою загадок буде знайомство з різноманітними іграми зі словами, коли учні побачать, як змінюється значення слів. Тільки після цього можна переходити до саме загадок, коли описуються значення слів. Треба враховувати, що найчастіше увага в них зосереджується на одній ознаці загадуваного предмета, що іноді утруд¬нює пошуки відгадки. У нім три літери, та ба — Іде на ньому молотьба. А прочитай з кінця — і вмить Почне тобі мишей ловить. (Тік — кіт) (Д. Білоус) Серед прийомів розгадування літературних загадок можна використа¬ти і такі, як драматизація та поступове малювання відгадки, що урізноманітнює навчальний процес та активізує діяльність учнів. Загадку-задачку Наталі Забіли учні можуть легко відгадати після то¬го, як розіграють її. З села до міста йде мій брат. Назустріч — семеро дівчат, І кожна має сім торбин, В торбині кожній — сім хлібин, Гризуть той хліб сім мишенят, І ловлять їх сім кошенят, І в кожного є двоє вух, На кожнім вусі — десять мух, І кожна має два крила... То стільки ж всіх іде з села? Малювання загадки робить процес відгадування нестандартним та ці¬кавим. Наприклад, загадка Л. Мовчун: Вам про дивне диво Розкажу правдиво. Що малі звірята Не могли впізнати? Пробігала лиска: — Величенька миска! Пролітала сойка: — Гарна парасолька! А їжак міркує: — Як ніхто не чує? Парасолька свіжа, Наче справжня їжа! (Гриб) Учитель. Про що говориться в цій загадці? Що побачила лиска? (Миску) Намалюймо її (схематично). Що побачила сойка? (Парасольку) Малюємо парасольку. І що це для їжака? їжа. Що це? (Гриб) Знання розмаїття літературних і народних загадок дозволяє зробити навчання більш цікавим, внесе в нього елементи гри, підкаже варі¬анти урізноманітнення прийомів роботи на уроці та у позаурочний час. III. З досвіду роботи над загадкою на уроках читання у початковій школі Наведу фрагменти уроків роботи над загадками із досвіду роботи на уроках читання. Не завжди легко знайти окремий урок для роботи над жанром загадки, але виділити якусь частину уроку значно легше. Досвід проведених занять показав, що для ефективної роботи за даною темою потрібні зошити або альбоми, у яких учні зможуть систематично і тренуватися у створенні загадок, малювати відгадки тощо. Тексти літературних загадок можна або друкувати, або записувати на дошці. Тема 1: «Знайомство з літературними загадками». 1. Актуалізація знань учнів про загадку. — Скажіть, чи любите ви відгадувати загадки? А загадувати? — А що таке загадка, як ви розумієте? Які загадки знаєте? — А як ви вважаєте, чи легко відгадувати загадки, чи всі загадки ви можете відгадати? Спробуйте. Хай дощ іде Чи сипле сніг, — Найважче До снаги мені. Зберусь на силі — День при дні Веду шляхи, Корчую пні. (Бульдозер) (В. Нальотов) Я мітлою мів, мів, Не вимів, Я водою мив, мив, Не вимив. Сонце в хмарку плиг! — нема. І мене шукать дарма. (Тінь) (Г. Храпач) — Для того, щоб вміти відгадувати найскладніші загадки, треба бага¬то чого дізнатися. Почнемо разом цей шлях, щоб перетворитися на справ¬жніх відгадувальників загадок. 2. Колективна робота з відгадування загадок. (На дошці представлені малюнки із зображенням тварин та тексти за¬гадок.) 1) Розгляд малюнків. — Подивіться на дошку і назвіть тварин, що зображені на цих малюн¬ках, (Заєць, 'їжак, лисиця, вовк) 2) Виділення суттєвих ознак кожної з тварин, зображених на малюн¬ках. — Опишіть кожну тварину. Що ми вже про неї знаємо? (Заєць: сірий, маленький, з великими вухами, з маленьким хвостом, стрибає; їжак: маленький, сіренький, з голками; лисиця: руда, з великим хвостом, хитра; вовк: сірий, злий, з великим хвостом, хижак, полює на зайців). 3) Слухання загадок про одну із тварин. Зіставлення зображення та тек¬сту загадки. — Послухайте загадки та скажіть, про кого з цих тварин йдеться. Я маленький, я вухастий, Попелястий, волохатий, Я стрибаю, я тікаю, Дуже куций хвостик маю. (Заєць) (В. Бичко) Пара довгих вушок, Сіренький кожушок. Скорий побігайчик, А зоветься...(зайчик). (М. Підгірянка) 4) Доведення дітьми свого варіанту відповіді з використанням питально¬го плану. — Чому ви вважаєте, що в цих загадках йдеться саме про зайчика? — Доведемо це. Давайте опишемо зайчика, який він? (Запитання кра¬ще записати на дошці.) — Якого розміру? (Маленький) - Який на дотик? (М'якенький) — Якого кольору? (Сірого або білого) — Де живе? (Улісі) — Що їсть? (Рослинну їжу) — Який в нього хвостик? (Маленький) — Які в нього вушка? (Довгі) — Що цікавого знаєте про нього? (Вміє стрибати) 5) Порівняння опису тварини, який склали учні, з описом тварини у загадках. — Чи схожий опис зайчика, який ми склали, на опис зайчика у загадці? (Так) — Ще раз послухайте загадки і подумайте, чи всі ознаки зайчика використав автор? (Ні) — Подумайте, на які запитання про зайчика відповіли автори загадок? (В. Бичко відповів на такі запитання: якого розміру, якого кольору хутро, які має вуха і хвостик, як пересувається. А Марійка Підгірянка — на такі: які вуха, якого кольору хутро, як швидко пересувається.) — Чому? Було б дуже легко відгадати таку загадку, тому автори і використовують лише головні ознаки. 6) Повідомлення прізвищ авторів розглянутих загадок (записані на дошці, повторюються хором). — Написали ці загадки Валентин Бичко та Марійка Підгірянка. У цих загадок є автор, тому їх називають авторськими або літературними. А ті загадки, які склав народ у давнину і які люди розповідали одне одному, називаються народними. 7) Знайомство з двома видами літературних загадок. — Подумайте, чим відрізняються ці дві загадки про зайчика. Як Ма¬рійка Підгірянка допомогла нам відгадати свою загадку? (Вона створила таку загадку, у якій відгадка римується, тому її легко підібрати.) Правиль¬но. Такі загадки називаються загадками-римовками. А Валентин Бичко написав звичайну загадку. Щоб її відгадати, треба уважно прочитати її текст, виділити ознаки того, про що загадується, і пригадати, які тварини або ре¬чі мають такі ознаки. 3. Колективне складання загадки про тварину. 1) Опис тварини. — Про яку із тварин будемо складати загадку? (Про їжака) Уважно подивіться на малюнок. Опишіть їжака, який він? Відповідайте на запитан¬ня плану. (Маленький, сіренький, з голками, у разі небезпеки згортається в клубок, взимку спить, живе у лісі, живиться комахами та маленьки¬ми гризунами.) 2) Виділення головних ознак. — Як ви вважаєте, які ознаки будуть головними? Наприклад, ознака, що їжак спить взимку, не буде головною, тому що взимку спить і ведмідь, або ознака «сіренький» теж не головна, бо сірими можуть бути і миша, і вовк, і заєць. А ось голки та згортання у клубок — це властиве тільки їжа¬кові. 3) Колективне складання загадки (вчитель під час обговорення з дітьми обирає кращі рядки і записує їх на дошці). — Пам'ятайте, у загадці можна використовувати різні ознаки, але го¬ловні повинні бути обов'язково. Він маленький і сіренький, Зверху дуже він гостренький. Живе в лісі цей клубок. Хто це? Хто це?.. (їжачок). — Яку загадку ми з вами склали? (Римовку) Подумайте, чи буде загад¬кою такий текст: «Ця тварина — маленька, вона живе у лісі, сірого кольо¬ру. У разі небезпеки може згорнутися в клубок. Однак цей захист не завжди надійний. Якщо поблизу є водоймище, лисиці штовхають його туди і тоді його можуть схопити». Звичайно, це теж загадка, але прозова. 4. Індивідуальне складання загадок про ведмедя. Підготовча робота: 1) розгляд малюнка або пригадування вже баченого, опис за допомогою питального плану; 2) самостійне виділення головних ознак; 3) складання загадки (віршованої чи прозової). 5. Домашнє завдання за бажанням: скласти загадку про будь-яку твари¬ну і наступного дня загадати своїм друзям. Тема 2: «Формування вміння складати питальний план і виділяти го¬ловні ознаки в загадці та предметі, про який йдеться». 1. Введення понять загадка та літературна загадка. — А що таке загадка? (Визначення загадки написано на дошці, спо¬чатку один учень, а потім усі діти хором читають визначення загадки-та літературної загадки.) Загадка — це прихований опис якого-небудь предмета чи явища, час¬то у питальній віршованій формі. — Що таке літературна загадка? Літературна загадка — це загадка, яку написав письменник. — Загадки яких письменників ви відгадували минулого разу? (В. Бич¬ка та Марійки Підгірянки) (Прізвища авторів записані на дошці.) — Згадайте, які види загадок ви вже знаєте? (Загадка-римовка та зви¬чайна загадка) (Назви видів записано на дошці.) 2. Робота над загадками за питальним планом. — Минулого разу ми відгадували загадку Валентина Бичка про зайця. Автори загадок у своїх творах відповідають на запитання про якийсь предмет чи тварину. Давайте пригадаємо та запишемо їх: — Якого розміру? — Які в нього вушка? — Якого кольору? — Який на дотик? — Що робить? — Який в нього хвостик? — А чи до кожної загадки можна поставити ці запитання? — Ось послухайте загадку В. Кириленка. (Прізвище автора записується на дошці.) Гостроносий і малий, Сірий тихий і не злий, Вдень ховається. Вночі Йде шукать собі харчі, Весь із тонких голочок. Як він зветься?.. (їжачок) — На які запитання ми знайшли відповіді у загадці? (Вчитель ще раз перечитує загадку, діти називають запитання та відповідь з тексту загадки.) Малий — якого розміру? Сірий — якого кольору? Весь із тонких голочок — який на дотик? Вдень ховається, вночі шукає харчі — які особливості життя? — Чи використали ми всі запитання, які ставили до попередньої за¬гадки? (Ні) — Скажіть, будь ласка, запитання, які ми виділили, підійдуть до будь-якого предмета, що загадується, чи тільки до тварини? (Тільки до тварин) 3. Робота над загадкою. — Відгадайте загадку Ігоря Січовика. (Прізвище автора записується на дошці, а учні записують його у зошити; загадка записана на дошці.) Любить сонце, чисту воду, П'є її з водопроводу. Не стрибає і не скаче, Хоч і круглий, наче м'ячик. Не гіркий і не солоний, А солодкий і червоний. Як же зветься цей товстун, Здогадалися?.. (Кавун) — Подивіться на малюнки, знайдіть ту рослину, яка описана у загадці. — До якого виду відноситься ця загадка? (До загадок-римовок, бо від¬гадка римується зі словом у попередньому рядку: товстун — кавун.) 4. Складання питального плану. — Давайте складемо запитання до цієї загадки (запитання записують¬ся на дошці). — Якої форми? — Якого розміру? — Який на смак? — Якого кольору? — Послухайте і відгадайте загадку Олександра Бродського. (Прізвище автора записується на дошці.) Круглий, як сонце, Смугастий, бокатий. Дуже солодкий І трішки хвостатий. Що це? (Кавун) — Зверніть увагу: у загадках про тварин головними є одні ознаки, у за¬гадках про фрукти, ягоди ми виділяємо інші ознаки. Головні ознаки, які ми виділяємо у загадці, залежать від того, про що в ній йдеться. 5. Складання загадки. —Давайте складемо загадку про вишні, але спочатку за допомогою питального плану визначимо основні ознаки. Розгляньте малюнок, на яко¬му зображено вишні. 1) Виділення ознак. Якої форми? (Кругленькі) Якого розміру?(Маленькі) Які на смак? (Солоденькі) Якого кольору? (Червоненькі) Де ростуть? (На дереві) 2) Колективне складання загадки. Є в нас ягідка одна, Вона дуже смачна. За кольором - червоненька, На смак - солоденька, За формою - кругленька. На дереві зростає, Хто її знає? Висновки Загадки - це короткий образний опис якогось предмета чи явища. У них загадані зображені за допомогою інших, що мають повну подібність з тими, які треба відгадати. Загадка вимагає від дитини кмітливості, спостережливості, уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати. Вона навчає образно мислити розуміти переносне значення слів, виразів. Загадка часто сприймається як щось беззмістовне. У процесі відгадування беззмістовне зникає, а предмет розкривається. У загадках загаданий предмет чи явище можуть бути зображені за зовнішніми ознаками, за дією, яку виконує предмет, за властивостями. Щоб відгадати загадку, діти мають знати предмет, про який вона складена, уміти встановити зв’язки даного предмета з іншими, на який він чимось схожий. Пропонуючи загадку, я прошу дітей визначити основні ознаки предмета і за ними впізнати сам предмет. Загадка має три таємниці: • предмет, про який вона складена, не називається; • йдеться про схожий на нього предмет; • називаються ознаки загаданого предмета, за якими можна його визначити. Загадки – коштовні згустки думки і почуттів, що хвилюють уяву людей. М. Шестопал, упорядник українських народних загадок, відзначає: «Загадка, мов осколок сонця – сяюча і гаряча, натягнута і гнучка, мов тятива, гостра і разюча, мов спис, ніби промені в краплях роси, відбиваються в них творчий геній і душевна краса народу, його розум і художня обдарованість, його спостережливість і дотепність». Загадки – багатий матеріал для опанування учнями навички читання. Вони мають співзвучні закінчення, а це розвиває у дитини чуття ритму, сприяє виникненню здогадки під час читання, позитивно впливає на пришвидшення темпу читання. Я використовую загадки не з тією метою, щоб дитина відгадала їх сама (адже вони бувають і дуже простими), але для того, щоб дати розуму дитині корисну вправу, привід до цікавої класної бесіди, яка закріпиться в пам’яті дитини саме тому, що ця цікава, живописна загадка стійко залишиться в її пам’яті, захоплюючи із собою всі пояснення які з нею пов’язані. Література 1. Аз, буки — потом й науки: 2 кл.: Учебное пособие для общеобразовательных учеб. заведений / Авт.-сост. О. В. Джежелей. — М.: Дрофа, 1996. — 224 с. 2. Аникин В. П. Русские народные пословицы, поговорки, загадки й детский фольклор. — М.: Дет. лит., 1957. — 209 с. 3. Березовсьтй І. П. Українські народні загадки // загадки. Серія «Українська народна творчість». — К.: Вид-во АН УРСР, 2962. — С. 3-15. 4. Вавилова Н. М. Загадка — средство змоционального воздействия на развитие познавательных способностей учащихся .// Начальная школа. — 1990. — № 7.- С. 27-30. 5. Веселка. Антологія української літератури для дітей у трьох томах. Т. 1/ Упо-ряд., літ.-крит. нариси Б. Й. Чайковського. — К.: Веселка, 1984. — 551 с. 6. Герасимова Л. Использование малых фольклорних форм // Дошкольное воспитание. - 1991. — № 9. — С. 16. 7. Глущенко Ж. Жменька загадок з твого класу // Початкова школа. — 2004. — №9. -С. 17-19. 8. Гнатюк В. М. Вибрані статті про народну творчість. — К.: Наукова думка, 1976. -46с. 9. Джанни Родари. Грамматика фантазии. Введение в искусство вндумывания историй. — М.: Прогресе, 1978. — 207 с. 10. Джежелей О. В. Літературна освіта школярів у системі рідної мови // Почат¬кова школа. — 1994. — № 1 . — С. 25-28. 11. Дзвінок з минулого: Вірші, оповідання, казки, байки, загадки, приповідки: Для молодшого та середнього шкільного віку / Упоряд. В. І. Лучук. — К.: Ве¬селка, 1991: — 276с. 12. Дмитренко М.Д. Загадка //Дмитренко Микола. Українська фольклористика: історія, теорія, практика. — К.: Народознавство, 2001. — С. 18—20. Пожалуйста, оцените конспект - Приёмы работы над загадкой: |
|
|
|
Уважаемый коллега! Вы вошли на сайт как незарегистрированный пользователь. Рекомендуем вам зарегистрироваться, либо войти на сайт под своим логином. После этого, вы сможете отправлять собственные разработки и получать за это гонорар!. Другие материалы по указанной Вами теме:
7493 |
| Конспект прислал: gubrienko-e 19 марта 2009 Комментарии (0) |
 |
 |
|
| Информация |  |
|
 Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данному конспекту.Желаете прокомментировать или оставить отзыв? Зарегистрируйтесь! |
||
 |
 |